Зараз, в умовах повномасштабної війни, багато українців почали більше цікавитися українською історією. Все для того, щоб не забувати, як все було насправді, а не як хотіла нам показувати радянська система. Особливо це стосується тих, хто вже давно проживають та працюють за кордоном, проте все ж пам'ятають своє коріння та мову, спілкуються з іншими українцями. Коли проживаєш у іншій країні, то потроху починаєш переймати її стиль життя. Саме тому важливо навіть серед інших культур не забувати свою і за можливості знайти свою діаспорну групу.
Фактори, що сприяють утворенню діаспор за кордоном
Головною причиною утворення діаспорних груп є міграція. На це частіше за всього впливали і впливають клімат, зміни геополітичного характеру, війни, економічні чинники. Міграційні рухи в Україні почались багато років тому. Коли люди потрапляли в інші етнічні групи і інше оточення, загалом ніхто не поспішав одразу переймати інші стилі поведінки та одягу.
На це більше впливає психологія людини. У чужому оточенні ми завжди будемо шукати «свою» людину. А що як не відчуття приналежності до одного народу може згуртувати людей поза територіальними межами рідної країни. Київський Музей діаспори має безліч свідчень про те, як діаспора давала відчуття єдності в еміграції вимушеним переселенцям.
Місія віртуального музею
Музей створювався з метою донесення і оприлюднення інформації про нашу культуру для української спільноти як у самій країні, так і поза її межами. А саме – для того, щоб і надалі поширювати знання, історію та культуру українців та особистостей українського походження. Музей має публікації та матеріали на теми діаспори, інформації про різні події, пов’язані з Україною.
Історія, яку не перепишеш
Якщо згадувати історичні події, які сприяли становленню української діаспори, треба згадати війни та кризи. Саме Перша Світова війна була чинником, через який у свій час почалася українська еміграція. Найбільше емігрувало українців через політичну ситуацію у 1920-1939 роках у такі країни, як Канада, Франція, США, Бразилія, Аргентина та інші.
Але найбільшою була українська діаспора на території СРСР. За радянським переписом на територіях поза межами України проживало понад 3 мільйони українців. Здебільшого у діаспорі було селяни, які жили у українських скупченнях задля безпеки і користувались українською мовою. Проте не варто недооцінювати русифікацію через те, що у них був малий контакт саме з Україною, було мало чи взагалі відсутні українські організації та українські школи.
Навіщо нам це зараз
Русифікація сильно розділила українців. І зараз як ніколи важливо згуртуватися у самій країні та за кордоном, ламаючи російську пропаганду. Бо тільки відвідуючи такі музеї, розмовляючи українською мовою, підтримуючи нашу армію, ми будемо і надалі відтворювати своє рідне право на незалежність та свободу від Росії.
